Світова битва за ШІ: США не мають розеток, Китай — відеокарт
Штучний інтелект та енергетика стрімко стають двома головними фронтами нових геополітичних перегонів, де технологічна міць визначається вже не кількістю ракет, а доступом до чіпів та робочих електростанцій. Дослідження Wells Fargo Securities описує ШІ як «центр боротьби за владу між США та Китаєм» і попереджає, що його вплив здатний радикально змінити глобальний баланс сил.
Наразі змагання все більше нагадує перегони озброєнь нового типу: замість супутників — GPU, замість стартових майданчиків — дата-центри, а замість уранових реакторів — брак електрики в США та дефіцит просунутих чіпів у Китаї. Американська сторона відповідає промисловою політикою широкого спектра: CHIPS Act, інвестиції у розмірі $8,9 млрд для Intel та $400 млн для MP Materials покликані зміцнити локальне виробництво та скоротити залежність від закордонних постачальників. За оцінками Wells Fargo, Вашингтон може запустити додаткові заходи рівня CHIPS Act, щоб захистити критичну інфраструктуру ШІ від можливих потрясінь, передусім від сценаріїв, пов'язаних із Китаєм та Тайванем.
Тим часом енергетика перетворюється на фактор стратегічної важливості, майже рівний напівпровідникам. МЕА прогнозує, що світовий попит на електроенергію для дата-центрів подвоїться до 2030 року та може потроїтися в оптимістичному варіанті. У США зростання інфраструктури для ШІ все більше спирається на природний газ та атомну генерацію — саме вони, за оцінками, забезпечать левову частку потреб галузі до середини наступного десятиліття.
Обмеження вже призводять до поспіху на ринку: компанії активно бронюють майбутні потужності, укладають довгострокові угоди та навіть звертаються до біткоїн-майнерів, намагаючись викупити у них доступ до електрики.
На тлі цього дипломатія також змінює тональність. Нещодавня угода між США та Японією фактично сфокусована на енергетиці та модернізації мереж, причому значна частина японських інвестицій спрямована на американську енергосистему, необхідну для зростання ШІ-індустрії. У спільних документах фігурують GE Vernova, Kinder Morgan, Carrier Global та Cameco.
Wells Fargo проводить історичні паралелі та порівнює поточну ситуацію з космічними перегонами часів холодної війни: тоді витрати США на науку і технології досягали 0,8% ВВП — майже в шість разів вищі за нинішні. У періоди великих конфліктів витрати на оборону збільшувалися ще більше, підкреслюючи, який масштаб ресурсів зазвичай вимагає довгострокове геополітичне суперництво.
Хоча вразливості США включають рідкісноземи, фармацевтику та суднобудування, саме ШІ та енергетика сьогодні визначають, хто зможе утримувати технологічний вплив. Китай прагне доступу до просунутих чіпів, тоді як США намагаються забезпечити собі такий самий стратегічний ресурс — достатню кількість електроенергії, щоб створювати та навчати моделі наступного покоління. Нові перегони наддержав дедалі більше зводяться до двох питань: хто має чіпи — і хто знайдеться розетка.